Меню
Report

Верховний суд спростив розрахунки при веденні зовнішньоекономічної діяльності

Вівторок, 25 лютого 2020

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду переглянув у касаційному порядку справу № 1340/3649/18 (адміністративне провадження № К/9901/20383/19) та прийняв Постанову від 31.01.2020 р. за позовом юридичної особи-резидента до департаменту ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, яким позивачеві було  нараховано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на підставі ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»[станом на сьогодні даний Закон втратив чинність, а регулювання зовнішньоекономічної діяльності в цьому напрямку здійснюється відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII].

Відповідно до преамбули справи, позивач здійснив експорт товарів на користь компанії-нерезидента, яка в свою чергу мала здійснити оплату коштів на користь резидента. Внаслідок невиконання нерезидентом грошових зобов’язань відповідно до умов укладеного договору, сторони дійшли згоди укласти угоду про припинення  зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог зі сплати коштів у валюті (євро). Однак, Головне управління ДФС у Львівській області вищевказаний факт не врахувала і застосувала до позивача (резидента) штрафні санкції за порушення строку розрахунків за зовнішньоекономічним договором.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що припинення зобов`язань шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог впродовж строку дії Постанов Правління Національного банку України «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 14 вересня 2016 року №386 та від13 грудня 2016 року №410 [які на сьогоднішній день втратили чинність] не було підставою для зняття експортної операції з контролю, а відповідно - для переривання строку зарахування валютної виручки, встановленого статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР

Приймаючи до уваги обставини справи, Верховний Суд звернув увагу на те, що чинним законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями. Таким чином, надходження іноземної валюти на рахунок резидента, у якості виконання зобов’язань резидента України перед нерезидентом за зовнішньоекономічним контрактом шляхом зарахування зустрічних грошових вимог, за наявності належним чином оформлених документів, є одним із законних засобів врегулювання сторонами взаємних зобов’язань.

При цьому, Суд вказав, що обмеження, запроваджені постановами Правління НБУ щодо зняття з валютного контролю експортних операцій клієнтів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог в іноземній валюті адресовані виключно уповноваженим банкам.

З урахуванням вищевикладеного Верховним судом було сформульовано нову правову позицію, відповідно до якої резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції". Припинення зобов’язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.


Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності забезпечує спрощення її ведення нашими клієнтами в супроводі з відповідними практиками Адвокатського бюро Деяка, зокрема Податковою практикою, Вирішенням спорів та супроводу Міжнародної торгівлі.



© 2020 Адвокатське бюро Деяка
Powered by Focus Style
×