23 травня 2020 р. вступив в силу Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-IX від 16.01.2020.
Окрім більш ніж суттєвих змін існуючого податкового законодавства, зокрема в частині строків подання звітності і сплати податків, зміни штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, зміни порядку реєстрації платників ПДВ та скасування їх реєстрації тощо, Закон ввів нові положення щодо оподаткування доходів резидентів в іноземних юрисдикціях.
В Законі був реалізований принцип anti-BEPS (base erosion and profit shifting – боротьба з розмиванням податкової бази і переміщенням прибутку в низькоподаткові юрисдикції), який дуже поширений на територіях країн Європейського Союзу, а також Північної Америки.
В першу чергу застосування anti-BEPS вплине на великі транснаціональні компанії в Україні, які скоординовано маніпулюють прибутком в рамках фінансової (холдингової) групи та переміщують його з країн з високим податковим навантаженням (Україна, Франція, Італія та ін.) до країн, де податки зовсім не сплачуються або сплачуються за низькою ставкою (Кіпр, Ірландія, Естонія, офшори).
Відповідно до внесених змін, платниками податку виступають резиденти-фактичні контролери таких компаній, які зареєстровані в іноземній державі або території. Окрім того, у певних випадках, до контрольованої іноземної компанії може прирівнюватися іноземне утворення без статусу юридичної особи (якщо це дозволяється законодавством країни-реєстрації юридичної особи, а також підпадає під критерії, визначені Податковим кодексом України).
При цьому, належність корпоративних прав іноземної компанії резиденту України, визначається за однією (або сукупністю) із наступних ознак, що надають фізичній або юридичній особі право:
- впливу на відповідну частку голосів у вищому органі управління іноземної юридичної особи (загальних зборах акціонерів, учасників або іншому аналогічному органі);
- на отримання відповідної частини прибутку іноземної юридичної особи;
- блокування рішення про розподіл частини прибутку іноземної юридичної особи;
- на отримання відповідної частини активів іноземної юридичної особи у разі її ліквідації або припинення.
В той же час Закон передбачає випадки звільнення від необхідності сплати податків на доходи іноземної контрольованої юридичної особи, за однієї з наступних умов:
- у разі додержання таких умов:
а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією
та
б) виконується будь-яка з таких умов:
- контрольована іноземна компанія фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів,
або
- частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел.
- загальний сукупний дохід усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду;
- контрольована іноземна компанія є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі. Перелік бірж та вимоги до визнання акцій (часток) публічних компаній такими, що перебувають в обігу на зазначеній фондовій біржі, встановлюються Кабінетом Міністрів України;
- контрольована іноземна компанія є організацією, яка відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників).
